За деякими джерелами системи цигун налічують понад 5000 років історії. Інтенсивного розвитку вони набули у часи Жовтого Імператора Хуан-ді (понад 2,5 тис. років до н.е.).

У цигун існують різні школи та напрями, а залежно від їхніх цілей – різні методи практики. З середини 20-го століття прийнято таке розділення напрямів цигун: конфуціанський, даоський, буддійський, медичний, бойових мистецтв.

Конфуціанський напрям закладений відомим мислителем Конфуцієм, який жив у 551–470 рр. до н.е. У філософії цього напряму переважало етичне начало. Практика була спрямована на врегулювання свідомості, звільнення від емоцій, виховання моральних якостей, підвищення творчої активності та вдосконалення особистості для суспільно-корисної діяльності.

Даоський напрям належить до споконвічно китайської давньої культури. Фахівці вважають, що даосизм виник понад 5000 років тому як різні вірування та філософські уявлення, а цілісним ученням почав ставати приблизно у 3 столітті до н.е.

Центральним поняттям у різних напрямах даосизму стало “Дао”. Вперше його ввів відомий сьогодні в усьому світі мислитель і філософ Лао-Цзи (5–4 ст. до н.е.) у своєму трактаті Дао Дэ Цзін. Глибоко займаючись медитацією, Лао-Цзи побачив те, що сьогодні ми могли б назвати походженням Всесвіту і шляхом його еволюції. Він написав, що не знає, як це назвати, тому дає цьому ім’я “Дао”, і сказав, що Всесвіт виник із Дао.

Далі він зазначив, що Дао, про яке можна щось сказати, – не є істинне Дао. Тобто Всесвіт настільки величезний і в ньому стільки законів та правил, які потребують глибокого розуміння, що ми не можемо описати їх наявними у нас поняттями та словами. Те, що ми можемо отримати й зрозуміти, є відносним знанням, а не абсолютною істиною, адже все постійно змінюється. Тому в даосизмі намагаються дати метод розуміння Дао без фіксації розуму на чомусь конкретному, щоб ви могли пізнати його через себе, власним розумом. Про Дао ми не повинні говорити – ми повинні йому слідувати.

Тому, дещо спрощено, поняття Дао можна перекласти як Шлях. Основна його відмінна риса – природність, ненавмисність, слідування природі.

Ієрогліф Дао має доволі складне написання і складається з кількох блоків – “йти, рух”, “увесь світ загалом”, “я сам” і “голова”. Із його начертання видно, що голова кудись іде. Звідси зрозуміло, що Дао означає переміщення вашої голови, а не ніг, тобто Дао – це Шлях голови, а не шлях ніг. Філософський зміст цього можна тлумачити так: людина є продовженням і частиною Космосу, тому її розвиток має відбуватися згідно з загальними космічними законами. Розвиваючись, людина повинна змінюватися, рухаючись до розуміння того, що Космос єдиний, і тому в ньому все взаємопов’язане: у всьому Космосі існують єдині закони й правила – і для природи, і для людського суспільства. Вони мають стати зрозумілими й очевидними Людині як частині Космосу та дотримуватися кожною людиною окремо і суспільством загалом.

Саме в цьому сенсі Дао – це Шлях, шлях розвитку всього сущого, будь-якої форми життя і, звісно, Людини – від простого існування до усвідомлення й розуміння світу та Життя. Тому мистецтво навчання можна назвати Дао-навчанням.

Продовження читайте у наступному пості.